Прийоми, що полегшують дитині ранкові прощання

·                     Навчіться прощатися з дитиною швидко. Не затягуйте розставання. Інакше малюк відчує ваше занепокоєння і йому буде ще складніше заспокоїтися.

·                     Покладіть малюку до кишеньки яку-небудь пам'ятну річ, що нагадуватиме про вас, як сильно ви його любите.

·                     Ніколи не намагайтеся «вислизнути» непомітно від дитини, якщо хочете, щоб вона вам довіряла.

·                     Вигадайте забавний ритуал прощання й строго дотримуйтеся його, наприклад завжди цілуйте дитину в щічку, а потім ніжно потріться носиками або що-небудь подібне.

·                     Не намагайтеся підкупити дитину, щоб вона залишилася у дитячому садку за нову іграшку.

·                     Чітко дайте дитині зрозуміти, що хоч би які істерики вона влаштовувала, їй все одно доведеться йти до дитячого садка. Якщо ви хоч раз піддастеся дитині, надалі вам буде вже набагато складніше впоратися з її вередуваннями й слізьми.

Рекомендації батькам з підготовки дітей до дитячого садка

·                     Привчайте малюка до самостійності й доступного для його віку самообслуговування.

·                     Розповідайте дитині, що таке дитячий садок, навіщо туди ходять, чому ви хочете, щоб вона туди пішла.

·                     Проходячи повз дитячий садок, з радістю нагадуйте дитині, як їй пощастило - восени вона зможе ходити сюди. Розповідайте рідним і знайомим у присутності малюка про свою удачу, кажіть, що пишаєтеся своєю дитиною, адже її прийняли до дитячого садка.

·                     Учіть дитину гратися. Психологи виявили чітку закономірність між розвитком предметної діяльності та її звиканням до дитячого садка. Найлегше адаптуються малюки, які вміють довго, різноманітно й зосереджено діяти з іграшками. Уперше потрапивши до дитячого садка, вони швидко відгукуються на пропозицію погратися, з інтересом досліджують нові іграшки. Дитина, яка вміє гратися, легко йде на контакт із будь-яким дорослим.

·                     Робіть разом з дитиною нескладну систему прощальних знаків уваги, так їй буде легше відпустити вас.

·                     Пам'ятайте, що на звикання дитини до дитячого садка може знадобитися до півроку. Розраховуйте свої сили, можливості і плани.

·                     Чим з більшою кількістю дітей і дорослих, з якими дитина спілкуватиметься у дитячому садку, вона побудує стосунки, тим швидше вона звикне. Допоможіть їй у цьому. Познайомтесь з іншими батьками та дітьми. Відвідуйте разом з дитиною прогулянки у дитячому садку.

·                     Дорогою у дитячий садок обговоріть з дитиною, що на неї чекає. Дуже важливо, щоб розмови про дитячий садок супроводжувалися лише позитивними емоціями. У Вас має бути спокійний голос і впевнена інтонація.

·                     Ніколи не лякайте дитину дитячим садком. Приблизно за тиждень першого відвідування дитячого садка попередьте дитину про це, щоб вона спокійно очікувала майбутню подію.

«Що робити, коли дитина кусається?»

З проблемою дитячих укусів стикаються і педагоги, і батьки дітей дошкільного віку. Неприємно всім: вкушеній дитині і тій, котра кусала, батькам з обох боків і педагогу. Почнемо з того, що в період раннього віку з 1 року до 3 років настає нова стадія розвитку дитини – автономна. Відбувається відділення особистості дитини, становлення її самосвідомості, тобто дитина виділяє себе в навколишньому світі. Від нього в цей період часто можна почути фразу «Я сам!».

Чому ж дитина кусається? Що робити?

Ці важливі питання є першою реакцією на ситуацію, виникнення якої, як правило, продиктоване віковими особливостями дитини і несприятливою психологічною обстановкою, що сформувалась навколо неї вдома і (або) в дитячому садку.

Уважно спостерігайте за дитину. Дуже скоро ви виявите, що вона кусається, потрапляючи у певну ситуацію: наприклад, коли навколо багато інших дітей, незадовго до прийому їжі, при невдоволенні діями ровесників, у конфліктній ситуації.

Причини дитячих укусів можуть бути різноманітні, але це не завжди прояв агресивності. Її виникнення може бути обумовлене такими факторами, як погана домашня атмосфера, невміння дитини висловлювати свої бажання вербально і, звичайно ж, це особливість вікового розвитку малюка.

Якщо ви помітили, що дитина кусається, чиніть таким чином:

1. Твердо і спокійно скажіть їй, що кусатися недобре. Поясніть, що вкушеній дитині дуже боляче і, якщо можливо, залучіть до допомоги потерпілому, разом погладьте того по руці.

2. Промовите з дитиною кілька простих фраз, що виражають її невдоволення, наприклад: «Ні», «Не хочу», «Я серджуся!». Спробуйте навчити її говорити ці фрази, коли необхідно.

3. Організовуйте і заохочуйте ігри з піском, водою, глиною, так як ці матеріали заспокоюють, сприяють зниженню агресії.

4. Обов’язково дайте дитині можливість якомога більше малювати олівцями, фломастерами, крейдою і, особливо, фарбами.

5. У розпорядженні дитини має бути досить будівельних матеріалів – кубиків або великого конструктора.

6. Вдома давайте дитині якомога частіше «гризти» тверду їжу: моркву, капусту, яблуко, огірок, сухарі, бублики і т. п. У дитини має бути місце, де вона може повзати, валятися, перекидатися.

7. Ніколи не вирішуйте свої проблеми при дітях за допомогою крику і кулаків!

8. Уникайте ситуацій, коли дитина може виявитися в тісному гурті інших дітей, постарайтеся забезпечити їй вільний простір.

9. Завжди дотримуйтеся режиму дня, чітко чергуючи активну діяльність з відпочинком і прийомами їжі в певний час.

10. Пам’ятайте – вираз вашого обличчя завжди відбивається на обличчях дітей. Будьте доброзичливі, більше посміхайтеся. Знайте, дитина перестане кусатися, якщо Ви в це вірите і допомагаєте їй.

Таким чином, кусанняу віці молодше 3 років – це цілком нормальне явище. Звичайно ж мовчки спостерігати за тим, як дитина кусається можна. Зазвичай твердо сказане “ні” і суворий вираз обличчя допомагають відбити у дітей бажання кусатися. Якщо діти продовжують кусатися після 3 років – це може вказувати на якісь проблеми або в емоційно-психічній сфері дитини, або вказувати на проблеми в сім’ї і неправильно обраному стилі сімейного виховання.

У віці 3-х роківдіти починають кусатися, коли відчувають свою слабкість, безпорадність або, коли просто налякані. Дитина може вкусити іншу дитину в бійці, або в момент, коли думають, що їх хтось може образити.

У віці 4-х роківкусаються діти, у яких є ті чи інші проблеми. Причини чому дитина кусається, слід шукати, перш за все, в сім’ї, у взаєминах у родині, у стилі сімейного виховання. Може виявитися, що дитина при кусанні так самовиражається, має проблеми з самоконтролем. У будь-якому випадку, дитині необхідна допомога фахівця, тому слід звернутися за консультацією до практичного психолога ДНЗ.