«Що робити, коли дитина кусається?»

З проблемою дитячих укусів стикаються і педагоги, і батьки дітей дошкільного віку. Неприємно всім: вкушеній дитині і тій, котра кусала, батькам з обох боків і педагогу. Почнемо з того, що в період раннього віку з 1 року до 3 років настає нова стадія розвитку дитини – автономна. Відбувається відділення особистості дитини, становлення її самосвідомості, тобто дитина виділяє себе в навколишньому світі. Від нього в цей період часто можна почути фразу «Я сам!».

Чому ж дитина кусається? Що робити?

Ці важливі питання є першою реакцією на ситуацію, виникнення якої, як правило, продиктоване віковими особливостями дитини і несприятливою психологічною обстановкою, що сформувалась навколо неї вдома і (або) в дитячому садку.

Уважно спостерігайте за дитину. Дуже скоро ви виявите, що вона кусається, потрапляючи у певну ситуацію: наприклад, коли навколо багато інших дітей, незадовго до прийому їжі, при невдоволенні діями ровесників, у конфліктній ситуації.

Причини дитячих укусів можуть бути різноманітні, але це не завжди прояв агресивності. Її виникнення може бути обумовлене такими факторами, як погана домашня атмосфера, невміння дитини висловлювати свої бажання вербально і, звичайно ж, це особливість вікового розвитку малюка.

Якщо ви помітили, що дитина кусається, чиніть таким чином:

1. Твердо і спокійно скажіть їй, що кусатися недобре. Поясніть, що вкушеній дитині дуже боляче і, якщо можливо, залучіть до допомоги потерпілому, разом погладьте того по руці.

2. Промовите з дитиною кілька простих фраз, що виражають її невдоволення, наприклад: «Ні», «Не хочу», «Я серджуся!». Спробуйте навчити її говорити ці фрази, коли необхідно.

3. Організовуйте і заохочуйте ігри з піском, водою, глиною, так як ці матеріали заспокоюють, сприяють зниженню агресії.

4. Обов’язково дайте дитині можливість якомога більше малювати олівцями, фломастерами, крейдою і, особливо, фарбами.

5. У розпорядженні дитини має бути досить будівельних матеріалів – кубиків або великого конструктора.

6. Вдома давайте дитині якомога частіше «гризти» тверду їжу: моркву, капусту, яблуко, огірок, сухарі, бублики і т. п. У дитини має бути місце, де вона може повзати, валятися, перекидатися.

7. Ніколи не вирішуйте свої проблеми при дітях за допомогою крику і кулаків!

8. Уникайте ситуацій, коли дитина може виявитися в тісному гурті інших дітей, постарайтеся забезпечити їй вільний простір.

9. Завжди дотримуйтеся режиму дня, чітко чергуючи активну діяльність з відпочинком і прийомами їжі в певний час.

10. Пам’ятайте – вираз вашого обличчя завжди відбивається на обличчях дітей. Будьте доброзичливі, більше посміхайтеся. Знайте, дитина перестане кусатися, якщо Ви в це вірите і допомагаєте їй.

Таким чином, кусанняу віці молодше 3 років – це цілком нормальне явище. Звичайно ж мовчки спостерігати за тим, як дитина кусається можна. Зазвичай твердо сказане “ні” і суворий вираз обличчя допомагають відбити у дітей бажання кусатися. Якщо діти продовжують кусатися після 3 років – це може вказувати на якісь проблеми або в емоційно-психічній сфері дитини, або вказувати на проблеми в сім’ї і неправильно обраному стилі сімейного виховання.

У віці 3-х роківдіти починають кусатися, коли відчувають свою слабкість, безпорадність або, коли просто налякані. Дитина може вкусити іншу дитину в бійці, або в момент, коли думають, що їх хтось може образити.

У віці 4-х роківкусаються діти, у яких є ті чи інші проблеми. Причини чому дитина кусається, слід шукати, перш за все, в сім’ї, у взаєминах у родині, у стилі сімейного виховання. Може виявитися, що дитина при кусанні так самовиражається, має проблеми з самоконтролем. У будь-якому випадку, дитині необхідна допомога фахівця, тому слід звернутися за консультацією до практичного психолога ДНЗ.